Ми живемо в надзвичайні часи, коли кожен може проаналізувати свій генетичний код за допомогою сучасних технологій і здобути найточнішу інформацію щодо можливостей або навіть загроз власних тіла та психіки, що були подаровані нам предками.
Сучасні генетичні дослідження здатні завчасно проінформувати нас щодо можливих проявів хвороб, які ми отримали у спадок. Така інформаційна готовність лише ставить нас перед самим фактом ризиків, яких нам слід очікувати від нашої генетики. Ми стаємо більш уважними до власного тіла, до психічних проявів, але ж не до кінця розуміємо, що ж робити, якщо хвороба таки настигла нас, окрім того, що ми маємо її лікувати традиційними засобами медицини.
Помічником у психологічній роботі з виявлення та усунення причин генетичних захворювань тіла, а такими можна назвати майже усі, навіть часті застуди, – постає так звана «генетична психосоматика». Це простий інструмент для занурення в історію власної родини і винайдення хворобливих спогадів минулого заради здорового майбутнього.
Психосоматика і генетика – як поєднати?
Психосоматика – це галузь психології, що покликана винаходити та усувати психологічні причини тілесних захворювань, симптомів та взагалі будь-яких незвичних проявів тіла, що заважають людині комфортно жити.
Генетика ж займається дослідженням мутацій ланцюга ДНК в організмі людини, що успадковуються від батьків та інших родичів та впливають на характер, темперамент, звички та, звичайно, на стан її здоров’я.
Поєднання цих двох напрямів у «генетичну психосоматику» дає шанс проаналізувати події в житті наших пращурів, що викликали у них сплеск негативних емоцій, а ті, зі свого боку, спровокували певні генетичні мутації.
Звичайно, такі мутації не створюються в момент події і почуття образи або страху вашої бабусі, наприклад. Спочатку подібні руйнуючі емоції впливають на стан здоров’я тих, хто їх, власне, культивував протягом довгого періоду свого життя. А коли ж наш родич не зміг розібратися у власних психологічних проблемах, його підсвідомість «запаковує» неопрацьований психологічний багаж і вживляє в генетичний код. І вже ми народжуємось з певною мутацією ДНК, що викликає цілий ряд тілесних негараздів, і нам навіть не потрібно відчувати ті самі почуття наших предків. Їхній шлейф ми отримуємо у спадок.
І це є цілком нормальним ходом подій, адже на початку ХХ століття психологічна діяльність не була особливо розвиненою, тому наші предки не мали таких можливостей, як маємо ми зараз.
Час і наше сприйняття
Ми, люди, сприймаємо історичні події у лінійному русі: минуле, теперішнє, майбутнє. Сучасні дослідники фізики часу схиляються до думки, що він має не лінійний характер, а квантовий, точніше, польовий.
Під квантовим часом ми розуміємо існування всіх подій в одному часовому полі, коли все, що сталося, стається або станеться у майбутньому, існує «одночасно» в одному нескінченному просторі інформації. Передовим сучасним науковцем у цій теорії став Джо Диспенза, автор багатьох видань щодо впливу підсвідомості на події у житті людини.
Ця теорія хоч і повноцінно не доведена, але все ж таки теоретично уможливлює нашу психологічну подорож у часі квантовим часовим полем задля корекції подій і почуттів минулого, що впливає на наше теперішнє. А фантазії та уяви нам у борг брати не потрібно.
Ми насправді можемо уявити, як подорожуємо у свідомість наших предків і власноруч обираємо те ставлення до страшних подій, яке не призведе до поганих генетичних наслідків їхніх дітей та онуків. Для цього вже напрацьована низка психологічних прийомів, але про них пізніше.
Ми є частиною наших предків
Отже, в наших жилах тече кров наших предків. А це свідчить про те, що не лише кров, а й всі застряглі емоційні стани також частково попадають у нашу психофізіологічну систему. І якщо ми в теперішньому часі маємо можливість впливати на власний емоційний стан, то цілком можливо, що маємо здатність змінити ставлення наших бабусь і дідусів до їхніх життєвих ситуацій задля покращення власного життя. Чому? Тому що ми є фізичною, психологічною, духовною, ментальною частиною наших пращурів, а отже, наша підсвідомість так чи інакше пов’язана з підсвідомістю тих, хто жив перед нами. Цей безперечно існуючий зв’язок і може стати ледь помітним містком від психіки наших предків до наших теперішніх негараздів з тілом.
Звучить дещо містично, але в сучасному світі існує величезна кількість прикладів так званої «генетичної психокорекції», що приводила до суттєвого покращення стану здоров’я, і я один із них. Мені вдалося провести плідну роботу у цьому напрямі і позбавитися «невиліковного» з точки зору сучасної медицини захворювання.
А якщо мати на увазі той факт, що кожному тілесному недугу в тілі людини відповідає визначений ген, що провокує виробіток «хворобливого» білку в організмі, – ми маємо можливість впливати на будь-які хвороби через «генетичну психосоматику». Відтак ми просто вимикаємо той ген, що провокує хворобу.
Але заради справедливості варто зазначити, що не всі гени, які ми отримали у спадок, обов’язково призводять до захворювань. Основна маса їхньої експресії (експресія – процес «прокидання» та запуску діяльності гену в організмі людини) спричиняється способом життя, якістю харчування, фізичною активністю та, звичайно, власним психологічним станом.
Практика «генетичної психосоматики»
Сучасний психологічно-ізотеричний ринок володіє широким спектром засобів і пропозицій, які обіцяють занурити вас у підсвідомість родичів і спробувати навести лад у їхніх психологічних програмах. Якість та ефективність таких засобів оцінює кожен самостійно. Але ми не забуваємо про наявні інструменти практичної психології, які дійсно можуть дозволити нам уявити себе в машині часу та повернутися саме в ті нелегкі часи наших предків, які можуть стати причиною наших теперішніх проблем.
До них можна сміливо віднести різноманітні засоби арттерапії, техніки метафоричних асоціативних рисунків, медитативні практики. Та і особисте дослідження історії життя своїх бабусь і дідусів може пролити достатньо світла на те, з якими проблемами вони зіткалися у ті часи.
Така психологічна робота фактично дає нам можливість уявно стати одним із наших родичів та на власній свідомості відчути біль і страждання, які він відчував під час голодомору або війни, наприклад. І найголовніше те, що контролюючи цей процес під наглядом професійного психолога, ми можемо власними зусиллями змінювати ці почуття на ті, які будуть найменш руйнівними для нас, як для нащадків.
Фактично ми можемо пробачити кривдників наших пращурів, підключивши всю щирість і любов до всього людства. І такий досвід неодмінно приведе до змін в нашому теперішньому житті. В такому разі наша власна підсвідомість подає сигнал нервовій системі, яка за подальшою ланцюговою реакцією дає команду мозку на вимкнення гену, що відповідає хворобі. І ми починаємо одужувати.
Так, сьогодні ця інформація здається занадто неможливою для повсякденного використання. Але замах сучасних нейробіологів та психосоматологів на доведення психогенності всіх тілесних захворювань та цілковитої можливості їхнього лікування лише засобами психології надто великий і незворотний.
Тому маємо надію, що через роки нам не знадобляться дорогі ліки та складні операції, а достатньо буде декількох сесій психосоматичної роботи, щоб почати одужувати.
А поки що ми в змозі вже зараз вивчати історію пращурів і намагатися виправляти їхні психологічні помилки хоча б заради власного здоров’я і здоров’я наших дітей.
