Були собі чоловік з жінкою. Жили-поживали, на роботу ходили, добра наживали. Та в один зовсім не казковий день дізналася жінка, що чоловік її зрадив. На довгі роки її душа перетворилася на безмовну пустелю, та, долаючи свій біль, вона зробила все, щоб зберегти стосунки і пробачити. Але питання: «Чому зі мною це сталося?» не залишало її ні на хвилину. Хто шукає – той знаходить, тому весь світ на допомогу приходить, і так стається не тільки у казці. У реальному житті наша героїня, мабуть, знайшла б хорошого сімейного психолога, та у нас все буде ще цікавіше.
Одного разу, перебираючи книги у шафі, зауважила вона дивну книжку, якої раніше начебто не бачила в їхній домашній бібліотеці. Старенька, пошарпана і з якоюсь дивацькою назвою «Депозит справедливості». Від напису на першій сторінці подих застряг глибоко в грудях. «Зрадив чоловік?» – старовинним шрифтом запитував невідомий автор. А під написом – їхня з чоловіком весільна фотографія.
Тремтячою рукою перегорнула сторінку. «Хочеш знати, чому? У Всесвіту є свій банк справедливості. Монетка за монеткою збираються там усі вчинки і навіть наміри та думки. Подивися на свої».
І почали сторінки самі гортатись. А там вона – молода, гарна. Ну і що, що заміжня? Тому підморгнула, з цим пофліртувала, в третього навіть закохалася тижні на два, на каву кілька разів сходила. Не пропадати ж красі й молодості. Ну а чоловікові знати про таке не обов’язково – нічого страшного не робила ж, так – дурнички…
«Монетка за монеткою назбиралися твої «дурнички» на повноцінну зраду. Бо що посієш… Ну ти ж в курсі, правда? І не дивує тебе, що з однієї картоплини десять виростає, а те, що маленькі насіннячка зради принесли такий гіркий врожай, тебе шокує?»
Не розгубилася наша героїня і навіть не обурилася. «Довго я відповідь на своє питання шукала і чекала. Багато всього почула і дізналася про бухгалтерію Всесвіту. І все добре, і все погане на наших «депозитних рахунках» примножується, щоб раніше чи пізніше повернутися до нас. Книго, хоч мені й боляче, та відповідь я зрозуміла. А покажи-но мені, чи можна навпаки? Біль з часом загоїться, та як вберегти себе від майбутніх зрад? Бо хтозна, чи весь мій «чорний депозит» виплачений, чи не залишилося, бува, чого? Страшно подумати, щоб цей біль ще раз пережити…
Засвітилася книга, наче тепле сонечко. «Всі погані саджанці вивести можна чесністю та вірністю. Стосунки інших пар поважати, мирити тих, хто посварився, чужі сім’ї зміцнювати. Житимете в мирі і злагоді, дітей народите й іншим допоможете один одного цінувати й дурниць не робити».
Світло з книги стало настільки сильним, що пропали всі написи і фотографії, потім музика гарна десь здалека зазвучала. Голосніше й голосніше.
Розплющила очі – будильник дзвонить. Насниться ж… Та на душі неначе весна прийшла після довгої зимової сплячки. Адже тепер вона точно знала, чим щодня поповнювати свій депозит щастя.
А щоб нічого не забути і не переплутати, записала собі в нотатнику:
«Щоб привести у свою сім’ю зраду, потрібно:
- Перебуваючи у стосунках, фліртувати з кимось.
- Залицятися до того, хто у шлюбі (у стосунках).
- Плести інтриги, намагатися посварити партнерів.
- Дізнавшись, що партнери у сварці, підливати масла у вогонь.
Ну а щоб стосунки були вірними і міцними, потрібно уникати таких дій. Ну і, звичайно ж, садити добрі саджанці – допомагати миритись іншим парам, максимально поважати стосунки інших сімей, робити все, що сприяє гармонії та злагоді у своїй та інших сім’ях».
Тут і казці кінець, а хто слухав – молодець!
Сподобалася стаття? Підтримайте наш проєкт! Дякуємо!
Відео на тему якісних взаємин переглядайте ТУТ.
А про “П’ять мов любови у подружжі” можете прочитати у книзі Ґері Чепмена.
