Андрій Баландюк: «Ми заробляємо рівно стільки, за скільки продали себе і свій час»

Поділитися на facebook
Поділитися на google
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin

“Експеримент” №19

– Андрію, в умовах ринкової економіки, шаленого розвитку сфери послуг дуже важливо навчитися грамотно розпоряджатися грішми. Але цьому не вчать ні у школах, ні в університетах. Де ж брати знання, як правильно витрачати, інвестувати, відкладати гроші, прогнозувати надходження й витрати?

– З грошима ми стикаємося кожного дня, протягом усього нашого життя від народження до самої смерті. І знання такої науки, як фінансова грамотність, має бути обов’язковим для кожного громадянина. Та, на жаль, у нашому суспільстві все не так. Українці добре навчилися заробляти гроші, неважливо, чи це своїми руками, чи головою, а от питання, як зберегти та примножити гроші, – з цим вже набагато важче.

Насамперед кожен із нас отримав знання, що передали батьки, так звані «батьківські моделі», але знову виникає запитання: чи ті знання є фінансово грамотними? Справді, ані школа, ані вищі навчальні заклади в цьому питанні нічим не допомагають, тому люди вивчають правила гри з особистими фінансами вже під час самої гри, що називається «життя».

– Фінансово грамотна людина, на вашу думку, – це…

– Це людина, яка витрачає менше, ніж заробляє, інвестує в створення та має вже створені активи, дбає про своє фінансове майбутнє і навчає цьому своїх дітей.

– Дехто вважає, що тільки люди певних професій чи високого рівня достатку повинні бути добре обізнані у фінансових питаннях. А іншим начебто ці знання «ні до чого». Що ви про це думаєте?

– Не має значення професія людини чи рівень достатку. Якщо її дохід 5000, 10 000 чи 50 000 грн, а в кінці місяця у неї нуль, то в якій валюті це б не було чи в якій країні, це однаково нуль. Тут йдеться про питання, скільки людина відклала та проінвестувала.

Потрібно запитувати себе: які активи я маю на сьогоднішній день, якщо я завтра не захочу (що краще) або не зможу працювати? Звідки в моє життя будуть приходити гроші? Хто забезпечуватиме мою сім’ю? Бо рівень життя людини – це ще не показник. Якщо вона витрачає всі зароблені гроші, водночас не відкладаючи жодної гривні, і думає, що так буде завжди, ось це і є великою помилкою. Життя завжди розставляє все на свої місця.

– З чого слід почати, щоб стати фінансово грамотною людиною?
– Спершу варто визнати, що все-таки ми знаємо не все і нам потрібно вдосконалюватись у цій сфері. Наступне – це проконсультуватися та визначитися, що ми хочемо досягти в результаті, спланувати конкретні кроки і почати їх робити. А саме: відкладати, аналізувати, інвестувати. І в процесі має бути контролінг наших дій. Найкраще – на початку це робити раз на квартал, а потім – раз на півроку.

Також дуже добре мати людину, з якою можна порадитися стосовно тих чи інших питань у сфері особистих фінансів або виконуваних дій.

– А що робити тим, хто звикли жити від зарплати до зарплати, економити на всьому (зокрема, і на якості свого життя, відпочинку)? Чи можливо змінити таке ставлення до грошей?

– Скажу так: для цих людей тут буде ключовим словом «звикли». Коли я чую від когось «я мало заробляю» або «мені не вистачає коштів», завжди кажу: «Ми заробляємо рівно стільки, за скільки ми продали себе і свій час».

Якщо нас щось не влаштовує, ми можемо все змінити, ми не дерева, які проросли корінням до цього місця. Я розумію, що є ще такий момент: багатьом людям важко вилізати зі своєї коробки, яку називають «зона комфорту». Але якщо я усвідомлюю, що мені таке життя не подобається, що мені потрібно більше, то треба переступити через себе, піти і взяти те, що я хочу.

Звичайно, для цього потрібно змінюватись самому і змінювати своє коло оточення, постійно розвиватися. Без цього ніяк. Стабільність – це утопія… У природі не існує стабільності. Ми або розвиваємося і рухаємося вгору, або падаємо вниз. Все інше – ілюзія, яку придумали люди, щоб мати ще одну відмовку, чому ні.

– На чому ж краще ніколи не економити?

– Не варто економити на здоров’ї, навчанні та вдосконаленні своїх навичок, а також на часі, проведеному з коханими людьми.

– Наскільки ефективною в цьому процесі є фінансова освіта: навчальні семінари, курси? Чи можете відповісти на це запитання на основі роботи з учасниками навчань Школи розвитку SPE?

– Фінансова освіта є дуже важливою. Я б навіть сказав самоосвіта, бо до нас на курси люди приходять добровільно.

Одним із важливих аспектів у такому навчанні є розуміння того, для чого я витрачаю свій час і що я хочу отримати після закінчення такого курсу. Бо я знаю купу випадків, коли люди ходять на тренінги, курси, майстер-класи, читають, вивчають, але абсолютно нічого не застосовують! А потім запитують себе: «А чому в моєму житті нічого не змінюється?». Бо у «вічних бібліотекарів» не може щось змінитися, тільки навчання + застосування + контроль та аналіз дають потрібний результат.

– Які секрети відкладання грошей є найефективнішими? Наприклад, відкладати з кожної зарплати якийсь відсоток чи регулярно заповнювати декілька конвертів на різні потреби…

– Насправді немає жодних секретів! Є тільки закони грошей, якими потрібно користуватися, щоб ніколи не мати фінансових проблем. Але питання в тому, скільки людей знають ці правила, та навіть якщо і знають, то не факт, що застосовують.

Наприклад, перший закон грошей каже: «Спочатку заплати самому собі», тобто з кожного свого доходу потрібно відкласти 10%, а на 90% жити протягом місяця. А на практиці відбувається все навпаки: ми отримуємо дохід, спочатку витрачаємо на всі свої потреби, а що залишається – відкладаємо. Добре, якщо щось залишається… У більшості випадків немає в наявності нічого, бо скільки б ми не заробляли, якщо не виробити навику відкладати, то завжди буде мало. Також потрібно зрозуміти, для чого я це роблю – відкладаю, інвестую. Бо з практики можу сказати: люди виконують будь-які дії тільки тоді, коли розуміють, для чого мені це, чому я зараз маю від чогось відмовлятися, що це дасть мені в майбутньому. Я вважаю назване основними секретами відкладання.

– А де радите зберігати гроші? В банку, вдома «під матрацом», у сейфі?..

– Якщо звернутися до тих самих законів грошей, то третій говорить про те, що гроші мають працювати, гроші мають робити гроші. У житті дуже часто виявляється навпаки, ми працюємо на гроші, а не вони на нас. Це не стосується хіба що резервного фонду, який повинен бути завжди у доступі людини, щоб скористатися в разі відповідної потреби.

Якщо говорити про фінансові інструменти, то кожен із них має своє цільове призначення. Коли людина пропише особистий фінансовий план, зрозуміє в цифрах і в часі, що і коли їй потрібно, тоді від цього потрібно відштовхуватись і робити підбір фінансових інструментів, які у конкретному випадку будуть найбільш доречними.

– Де межа ризику в фінансових справах? Здавалось би, хто не ризикує, той не п’є шампанського. Але помилка у цій сфері може надто дорого коштувати…

– Ризики є всюди. Просто потрібно розуміти, як ними управляти. Для цього існує такий напрямок, як ризик-менеджмент.

Для початку людині потрібно зрозуміти, з чим вона має справу і які тут можуть бути ризики. Кожен фінансовий інструмент, кожна інвестиція має три основні параметри:
– надійність;
– прибутковість;
– ліквідність.

Та немає жодної, що має ці критерії на 100%! Для прикладу: банківський депозит є прибутковішим, ніж матрац, але менш ліквідним, бо як мінімум у банк потрібно поїхати, а матрац вдома.

Проте зберігання вдома більш ризикове, ніж у банку, тому що як мінімум у межах 200 000 грн банк гарантує повернення коштів, якщо ж з-під матрацу гроші зникнуть, то не факт, що їх вам повернуть.

Виходячи з цього, всі фінансові інструменти поділяються на три категорії:
– консервативні (де більша гарантія надійності, але маленький прибуток);
– помірковані;
– агресивні (коли я можу заробити 100%, 500%, 1000%, але можу і втратити все).

Крім цього, потрібно визначитись, який ви тип інвестора, скільки ви готові втратити. І тоді буде розуміння, де є та межа ризику, і розуміння, що ви можете отримати, а що втратити.

– Розкажіть про фінансове планування. Наскільки детально слід розписувати, планувати інвестиції, витрати, накопичення?

– Якщо візьмемо будь-яке підприємство, там обов’язково буде бухгалтерія. Запитання: для чого? Насамперед для того, щоб власник розумів, де зараз перебуває підприємство, чи він працює «в плюс» і можна рухатися далі, чи, можливо, у повний «мінус» і потрібно щось змінювати в концепції роботи. Або взагалі закриватись і шукати іншу нішу.

Також у кожного власника є економісти, фінансисти або фінансові директори, які на основі даних бухгалтерії займаються плануванням, прогнозуванням, тобто визначають стратегію, як компанії рухатися далі.

Так і сім’я чи кожна людина є своєрідним маленьким підприємством. І потрібно мати розуміння, де ми зараз перебуваємо, куди рухатися далі, як правильно спланувати реалізацію власних цілей без втрати для сімейного бюджету. А для цього потрібні дані, які ми можемо отримати тільки після регулярного обліку доходів та витрат, аналізу своїх активів та пасивів.

– Андрію, ви у сфері фінансового консультування вже давно, тому можете простежити: які основні помилки допускають люди у «грошових справах»?

– Зазвичай у більшості помилки типові, основною причиною яких є відсутність фінансової культури та ігнорування законів грошей.

Серед найбільш поширених:
– відсутність особистого фінансового плану та нерозуміння своїх фінансових цілей;
– відсутність навику відкладати та інвестувати;
– нерозуміння того, як працює той чи інший фінансовий інструмент та ризиків, які можуть бути;
– небажання консультуватися з приводу питань особистих фінансів. Тобто «дайте мені гроші, а що з ними робити, я і сам прекрасно знаю». Це так само, як сказати, що хай у мене зуби виростуть, а я їх сам лікуватиму. Та все ж ми звертаємося до стоматолога…
– незнання державних законів у сфері особистих фінансів та змін, що відбуваються (наприклад, необізнаність у положеннях Податкового кодексу, в процесах пенсійної та медичної реформ і т. ін.).

– Що таке «бути фінансово незалежним»?

– Йдеться про дуже просте й логічне поняття: фінансово незалежна людина – це коли доходи від інвестицій дозволяють задовольняти потреби людини та її сім’ї, водночас вона за таких умов може не працювати.

– Насамкінець попрошу про ексклюзивні тематичні поради для читачів «Експерименту»: назвіть 5 кроків до фінансової незалежності.

– Залюбки:

Крок 1: Відкладати.
Крок 2: Рахувати і Планувати.
Крок 3: Інвестувати в активи.
Крок 4: Розуміти свої ризики та вміти їх диверсифіковувати.
Крок 5: Постійно розвиватися та перебувати в колі позитивних та успішних людей.

*****

Андрій Баландюк – тренер Школи розвитку SPE, ведучий курсу «Школа фінансової грамотності» та бізнес-гри Cash Flow.
Приватний підприємець у сфері фінансового консалтингу, допомагає людям налагодити вхідні і оптимізувати вихідні грошові потоки, сформувати активи і вигідно інвестувати капітал.
Проводить індивідуальні консультації із підбору надійних фінансових установ, придбання нерухомості, пенсійних програм, медичному страхуванню, поверненню податків та інших фінансових питаннях.
Компанія ОVB визнала Андрія Бапландюка Найкращим фінансовим консультантом 2016 року.
Проводить корпоративні навчальні програми для таких компаній як Softserve, Inoxoft, Eleks та інших.
Як спікер бере активну участь у конференціях, присвячених темі особистих фінансів: «Все про гроші», «Project W», «Best training week», «Lviv Family Fest» та інших.

Поділитися на facebook
Поділитися на google
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin

Залишити коментар

Хочете першими дізнаватися про цікаві новини та статті журналу? - підписуйтесь!

Ми надсилаємо тільки якісний контент, але в разі чого ви завжди зможете відписатися від наших мейлів